top of page

Почаївська Лавра з півдня

картина 1846 року виконана на папері з параметрами

28,9 × 37,8 аквареллю.21 вересня 1846 р. Тарас Шевченко виїхав на Волинь та Поділля за відрядженням Археографічної комісії, яка тоді називалася «Тимчасова комісія для розгляду давніх актів». Комісією було визначено обсяг робіт у Почаївській лаврі, а саме:

окрім цього, рушайте в Почаївську лавру і там зніміть загальний зовнішній вигляд лаври,внутрішність храму і вид на околицю з тераси.

 

 

Автопортрет у шапці й кожусі

Цей автопортрет створений пізніше 4 грудня 1860 за фотографією А.Деньєра, зроблоеної 1859, дає узагальнений образ портретованого.Технічно портрет виконано бездоганно. Офортний штрих набув тут виняткової експресії. Штрихуванням вкрито не лише тло навколо голови, а й усе зображення: перегукуючись з енергійним штрихом, яким передано смушеву шапку й комір кожуха, воно надає портретові своєрідної суворості. На портреті є авторський підпис, а також дата виконання, а також монограма з облямованих колом літер, написаних енергійним розчерком.

Збереглося 835 творів, що дійшли до нашого часу в оригіналах і частково в гравюрах на металі й дереві російських та граверів з інших країн, а також у копіях, що їх виконали художники ще за життя Шевченка. Уявлення про мистецьку спадщину Шевченка доповнюють відомості про понад 270 втрачених і досі не знайдених робіт. Живописні й графічні твори за часом виконання датуються 1830–1861 роками й територіально пов'язані з Росією, Україною і Казахстаном. За жанрами — це портрети, композиції на міфологічні, історичні та побутові теми, архітектурні пейзажі й краєвиди. Виконано їх у техніці олійного письма на полотні, а також аквареллю, сепією, тушшю, свинцевим олівцем та в техніці офорта на окремих аркушах білого, кольорового та тонованого паперу різних розмірів, а також у п'ятьох альбомах. Значну частину мистецької спадщини Шевченка становлять завершені роботи, але не менш цінними для розуміння творчого шляху й розкриття творчого методу художника є й його численні ескізи, етюди, начерки та навчальні студії. З усіх творів лише незначна частина має авторські підписи, написи і ще менша — авторські дати.

Голова матері

Малюнок роботи Тараса Шевченка виконаний ним у Санкт-Петербурзі в 1838—1840 роках. Розмір 68 × 58. Зображення в овалі. Малюнок є навчальною копією голови матері з картини К. Брюллова «Останній день Помпеї». При виконанні копії Шевченко від себе домалював частину покривала на голові та на лівому плечі.

Дівчина з собакою

Цей портрет виконав Шевченко у Петербурзі у 1838 році.Існують припущення, що портретована - дочка лейбмедика Федорова. Зберігається в Державному музеї Тараса Шевченка.

Художня творчість Тараса Шевченка

Портрет дітей  В.М.Рєпніна

Цей портрет виконав Т.Г.Шевченко у 1844 році.

На портреті зображені Варвара та Микола Рєпніни — діти Василя Миколайовича Рєпніна - рідного брата Варвари Рєпніної.

В листі до Шарля Ейнара від 27 січня 1844 р. В. М. Рєпніна писала: «...он [Шевченко] работал в мастерской Глафиры над портретами детей моего брата, а я занимала их, чтобы они сидели смирно» 

Портрет Г.I. Закревської

Портрет вписаний в коло. Написаний  в 1843 році. 

У листі до В. О. Закревського від 10.XI 1843 р. з Яготина Шевченко пише: «А Ганні вродливій скажи, що як тільки очуняю та кожух пошию, то зараз і прибуду з пензлями і фарбами на цілий тиждень...»

Х

 

Портрет художника-баталіста О.Є.Коцебу

Цей портрет виконав Шевченко у Петербурзі у 1843 році.

В інших літературних джерелах зустрічається під назвою «Портрет О. І. Зауервейда». 

Однак художнику О. І. Зауервейду в 1843 р. минув 61 рік, що явно суперечить вікові портретованої Шевченком особи, а його синові Миколі Олександровичу Зауервейдові — також художнику-баталісту — було в цей час лише 7 років. 

 

Катерина

Написана літов в 1842 році в Санкт-Петербурзі. Картина зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка.

Про створення цієї картини Т.Г.Шевченко повідомляє в листі від 25 січня 1843 р. до Г.С. Тарновського: «... Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже і сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тіль не плаче...»

 

Циганка-ворожка

Виконано у 1841 році.

В 1841 p. ця картина була на академічній виставці в Петербурзі, про що згадує в листі до Шевченка Г. Ф. Квітка-Основ’яненко: «...читав у Литературной газете, що ваша дівчина, що через тин ворожила у циганки, продалась, та й зрадовався, бо я так і надіявся»

 

Селяньска родина

Робота виконана під час подорожі по Україні в 1843 - 1844рр. Написана олією.

 

bottom of page